дарнет шоп Пугачёв Кетамин ketamine

Але, народ, шо я вам буду розповідати! Відбулось в моєму житті таємне пригода, про яку давно мріяв, але ніколи не гадав, що зможу це зробити. Вийшло так, що я купила кетамін і вирішила поїхати в Дубаї трохи покататись на хвилях екстазу. Маю вам сказати, цей досвід був неймовірним і зашкалюючим!

Щоб все почалося, я заклала кет на одній з великих вечірок у місті. Коли з'явився знайомий ділер, в мене вже були готові диски екстазу, які я замовила заздалегідь. Очікування були неймовірними, і я не могла дочекатися, коли зможу відчути галюциногенну силу цих таблеток.

Отже, минула ніч нашого веселощів, і настала пора розпочинати кутити та сидіти бездельничати на пляжі Дубаю. Взяла з собою передатчик, щоб підтримувати зв'язок з друзями в телеграммі. Все було зумовлено тим, що я не хотіла бути зовсім сама у цьому шаленому пригоді.

Я включаю музику на своєму телефоні і починаю розмову зі своїми транками. Ми обговорюємо, які ми розумні і яскраві, коли знаходимося на хімічному хмелі. Втім, відразу після цієї розмови я вирішую, що ми просто уявляємо цю розумність і насправді просто виглядаємо як придурки, які прагнуть забути про реальний світ.

Я відходжу у власний світ і відчуваю, як екстаз починає діяти. Мої почуття проявляються у всій своїй величі. Колірні схеми починають змінюватися, а звуки набувають нового сенсу. Мені здається, що я стаю майже невидимою, як гострий лезо.

Я продовжую отримувати нові повідомлення в телеграмі від моїх друзів. Вони запитують, як у мене справи, і я можу лише засміятися над цим питанням. Насправді, у мене жодних справ - я просто хочу насолоджуватися своїм психоактивним пляшечком насолоди.

Я вирішую вийти на вулицю і прогулятися вздовж пляжу. Мої сенсори заповнюються екстазом, і мені здається, що я можу літати. Таке відчуття неймовірно веселе, і я хочу випробувати на собі кожен момент цього плавного переливання кольорів та звуків.

Потягнувшись за шортиками, я відчуваю на руках пісок, який нагадує мені про вічний рух часу. І хоча цей момент може здатися незначним, для мене він має велике значення. Він нагадує мені, що я тут і зараз, а не вперед, або назад в часі.

Мій світ стає все більш ілюзорним, коли я поглядаю на хмари, що утворюються в голові. Я споглядаю на них, як на фарбу, яка поступово тече моїми венами. Це єдиний спосіб знову з'єднатися з реальним світом і відчути себе присутнім у реальності.

Мої друзі продовжують висилати мені тисячі повідомлень в телеграмі, але вони мабуть не розуміють, що я їх навіть не читаю. Вони просто не можуть розібратися, що головне, що зараз відбувається у моїй голові, це якісь інші, зовсім нереальні речі.

Нарешті, коли ефект галлюциногенів затихає, я повертаюся до реальності і реалізовую, що я в Дубаї. Мій досвід був незабутнім, і я відчуваю, що стала трохи мудрішою, але чи варто було за це так дорого платити?

В загальному, як наркоман комік, варто сказати, що цей досвід з кетаміном в Дубаї залишиться зі мною назавжди. І хоча, можливо, я не раджу всім спробувати галлюциногени, але він точно вартий уваги для тих, хто хоче дізнатися більше про себе та свої можливості.

Что происходило вчера, лучше всего остается вчера, ничего толкового. В целом, если быть открытым, никому и не нужны мои истории, как я закладки купил и на овощном киоске еду запилил. Ах, всем пофигу, да? Ладно, будь по твоему. Вкачиваемся, гопники! 🤘

Так вот, вечер начался довольно спокойно. Будем честными, я и мои пацаны уже ведь пару дней не смыкаем глаза. Пора бы забраться в другую реальность, психоделики нужны, куда без них? Раздобыть пару закладок кетамина - священное дело, называется. Но денег на дорогущие штучки не было... Куда смотрит наш "Мишка-морда"? Вообще, этот мудачок знает эфедринщика, который мастерски "чешет" для народа. Один-единственный путь к спасению был найден! Преодолев внутреннее сопротивление, решили посетить нашего мудака по кличке "Эфедринщик".

Окружили мы его в ожидаемые 3 утра у киоска с овощами. Он, как оказалось, тут за своим стацыонаром работает. Несмотря на сонные глаза, нашли в нем нужного человека. Грозно вступился, что нужны нам закладки, а он нам - "кетаминчик, ребята!". Ну и, блять, через горло проглотив, договорились. Но денег, опять же, не было. Как быть? Потому пришли с давними трусами, с позволения сказать, чтобы попасть в бутылку. Ведь основная задача - впарить некачественный "кет", получить свои закладки на следующие несколько прекрасных дней.

Он достал рюкзак, заполнил его столь-столь волшебными кетаминчиками, что я аж руки запрокинул назад. Это был, пожалуй, самый красивый момент моей жизни. Но все же необходимо было заплатить. И тут, мошейничество не закончилось, гребаный Эфедринщик попросил заплатить ему не в деньгах, а во фруктах! Какая засада, ведь мы же у овощника стоим, а не у фруктового! Однако, орехи, шиповник и пара столовых ложек ацетаминофена решили проблему.

В общем, так и вышло. Вручив нам пакетик, он еще достал банку грязного фруктового сока, чтоб показать, что мы засекреченные покупатели. Бля, я уже хотел силой отнять свои закладки, но вспомнил, что там всего лишь 5 грамм. Что ж, пошли, братва. Он и правда разочаровал своим "товаром".

Такое ощущение, что я, пацаны, этот кетамин пропилитил. Вообще, хотел было его задушить, но он убежал быстро, как Форсаж ушатанный. Мудила!

Так что дуло в пустоту. Я так и запил этот "кет" с присущим ему вкусом ржавого металла, в совокупности с божественными приспособлениями миксера, который чудак "Эфедринщик" явно спроектировал, чтобы из вас и выдоить, и запоить одновременно.

Чтобы немного забыть все эти ужасы, решил заглянуть в овощной киоск. А там, нате вам, атмосфера! Атмосфера огромного шантрапа, полного обезобразившихся овощей, сыплющихся по краям. Но все равно! Я наелся, два доширака запил, понял, что маме пора подбираться и полчаса куда-то пропал. Хэй, хоп хэй! За стеной пошел секретный танец гопников, пока они поглощали вкусные, полезные фрукты.